Якщо є час читати
Найдивовижніше в сонниках — не їхній зміст, а живучість форми. Візьміть єгипетський папірус, середньовічний європейський рукопис, друкований сонник дев'ятнадцятого століття й сучасний застосунок. Зміст різний, структура ідентична: перелік образів, навпроти кожного тлумачення. Три тисячі років без змін.
Пояснення, ймовірно, у тому, що сонник відповідає на дуже стійкий запит. Сон переживається як щось значуще — яскраве, емоційне, побачене зсередини, — але при цьому позбавлене зрозумілого сенсу. Людина прокидається з відчуттям повідомлення, якого не може прочитати. Сонник пропонує словник, і байдуже, що словники різних авторів між собою не узгоджуються.
Сучасні дослідження сну описують геть іншу картину: обробку денного досвіду, консолідацію пам'яті, роботу з емоціями. Це не робить сни беззмістовними — навпаки, зв'язок із тим, що людину непокоїть, там цілком реальний. Просто цей зв'язок індивідуальний і не зводиться до універсального переліку значень, яким і є будь-який сонник.